Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 914/4025/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуМіністерства юстиції Українина рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 27.01.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015у справі№ 914/4025/14за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проМіністерства юстиції України Державного підприємства "Львіввугілля" Державної казначейської служби України Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відшкодування збитківза участю представників сторін:позивача: відповідача: третьої особи на стороні позивача: третьої особи на стороні відповідача:Росоха С.В. не з'явились не з'явились не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Міністерство юстиції України звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Львіввугілля" (далі - ДП "Львіввугілля") про стягнення 30 906,53 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.01.2015 (суддя Козак І.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (судді Марко Р.І., Желік М.Б., Орищин Г.В.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Міністерство юстиції України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 16.02.2004 у справі № 2-246 стягнуто з ДП "Львіввугілля" на користь Мулявки М.М. 42 000 грн. моральної шкоди.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Львівської області від 30.12.2005 винесено постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження № 14/В-4 з виконання виконавчих документів щодо стягнення з ДП "Львіввугілля" на користь фізичних, юридичних осіб, Пенсійного фонду та держави боргу на загальну суму 26 022 248,00 грн. до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості ДП "Львіввугілля", визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Фактичне виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16.02.2004 у справі № 2-246 відбулося 06.11.2008.

26.07.2012 рішенням Європейського суду за заявою Мулявки М.М. № 27562/09 у справі "Харчук та інші проти України" державу Україна зобов'язано сплатити заявнику заборгованість, встановлену рішенням національного суду та виплатити заявнику 3 000 євро справедливої сатисфакції.

На виконання взятих Урядом України зобов'язань з Державного бюджету України платіжним дорученням від 11.10.2012 №2181 на рахунок заявника сплачено 30 906,53 грн., що на день здійснення платежу еквівалентно 3 000,00 євро.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" орган представництва зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"" функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції України.

Частиною першою статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, із змісту вказаних норм випливає, що держава Україна в особі Міністерство юстиції України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

З огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Суди попередньої інстанції встановили, що у тривалому невиконанні органами державної влади України рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16.02.2004 у справі № 2-246 не вбачається наявності вини ДП "Львіввугілля" та причинного зв'язку між діями відповідача і моральною шкодою, заподіяною органами державної влади України Мулявці М.М. внаслідок тривалого невиконання прийнятого на його користь рішення суду.

З огляду на викладене місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову про стягнення збитків.

Таку ж правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 20/21.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 27.01.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справі № 914/4025/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Євсіков

І. Плюшко